Великий тлумачний словник сучасної мови

дупло

дупло́

-а, с.

1》 Порожнина в стовбурі дерева, утворена внаслідок вигнивання деревини (найчастіше як місце проживання птахів, звірів, комах і т. ін.).

2》 Дірка в зубі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дупло — дупло́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. дупло — (у дереві) порожнина; (в зубі) дірка; дуплавина, дупловина, дуплина.  Словник синонімів Караванського
  3. дупло — Дупло́, -ла́, -лу́, в -плі́; ду́пла, ду́пел  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дупло — ДУПЛО́, а́, с. 1. Порожнина в стовбурі дерева, утворена внаслідок вигнивання деревини (найчастіше як місце проживання птахів, звірів, комах і т. ін.). З дупла старої липи крикнула сова (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  5. дупло — Дупло, -ла с. Дупло. Чуб. II. 72. Тю! з дупла того дуба сич вилетів. Ном. № 13067. Заснула Вкраїна, бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла, в калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила. Шевч. 668.  Словник української мови Грінченка