дупло

ДУПЛО́, а́, с.

1. Порожнина в стовбурі дерева, утворена внаслідок вигнивання деревини (найчастіше як місце проживання птахів, звірів, комах і т. ін.).

З дупла старої липи крикнула сова (Фр., VII, 1951, 120);

З затишного дупла вислизнув на полювання тхір (Донч., II, 1956, 7);

Давно вже в деревах час поз’їдав серцевину і вселив замість неї у дупла або рої.. бджіл, або закохані пари лісових голубів (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 141);

*Образно. Із солом’яного дупла, виритого в скирті, виліз Шовкун (Гончар, III, 1959, 216).

2. Дірка в зубі.

Дехто вважає, що спиртова настойка материнки, введена в дупло хворого зуба, заспокоює зубний біль (Лікар. рослини.., 1958, 86).

Значення в інших словниках

1. дупло — дупло́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. дупло — (у дереві) порожнина; (в зубі) дірка; дуплавина, дупловина, дуплина.  Словник синонімів Караванського
3. дупло — -а, с. 1》 Порожнина в стовбурі дерева, утворена внаслідок вигнивання деревини (найчастіше як місце проживання птахів, звірів, комах і т. ін.). 2》 Дірка в зубі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дупло — Дупло́, -ла́, -лу́, в -плі́; ду́пла, ду́пел  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. дупло — Дупло, -ла с. Дупло. Чуб. II. 72. Тю! з дупла того дуба сич вилетів. Ном. № 13067. Заснула Вкраїна, бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла, в калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила. Шевч. 668.  Словник української мови Грінченка