дурк Дурк, -ку м. Стукъ. Вх. Уг. 237. дурки робити = дуркати. Вх. Лем. 412. см. туркіт. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках дурк — -у, ч., зах. Стук (див. стук II 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови