дурк

-у, ч., зах.

Стук (див. стук II 1)).

Значення в інших словниках

1. дурк — Дурк, -ку м. Стукъ. Вх. Уг. 237. дурки робити = дуркати. Вх. Лем. 412. см. туркіт.  Словник української мови Грінченка