Значення в інших словниках
-
дурка —
ду́рка іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
дурка —
-и, ж., розм. 1》 Жін. до дурень 1). 2》 жарг. Божевільня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дурка —
И, ж. 1. Психлікарня, Приблизно місяць її тримали у дурці (Л. Дереш). Одні казали, що вона звалила в Африку з якоюсь благодійною місією, інші — що в дурку у Франківськ (І. Карпа). 2. Божевілля, божевільна ідея.
Словник сучасного українського сленгу
-
дурка —
(-и) ж. 1. мол.; жрм. Психіятрична лікарня. [Клава:] Та його ж у дурку треба! (Н. Ворожбит, Житіє простих); У дурці шизофреники їдять вареники (В.
Словник жарґонної лексики української мови
-
дурка —
див. дурний
Словник синонімів Вусика
-
дурка —
ДУ́РКА, и, ж., розм. Жін. до ду́рень 1. Чуючи від матері й брата трохи не щодня, «яка вона дурка, чиста дурка» — вона сама вірила тому (Мирний, IV, 1955, 118); — Дурко, дурко, — каже дід, — чим же я тебе зобідив?(Барв., Опов.., 1902, 133).
Словник української мови в 11 томах