дурнота

Дурнота, -ти

ж.

1) Глупость.

2) соб. Дураки. Аж там сліпа дурнота сидить по застіллю та горілку п'є. Коли ж орда про тебе брехні меле, ти на дурну дурноту мовчки плюй. К. Дз. 107.

Значення в інших словниках

1. дурнота — дурнота́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дурнота — -и, ж., діал. 1》 Те саме, що дурість. 2》 збірн. Дурні, бевзі.  Великий тлумачний словник сучасної мови