Словник української мови Грінченка

душогубний

Душогубний, -а, -е

1) Убійственный.

2) Душу погубляющій. Ради душогубної користи. К. ПС. 15.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. душогубний — душогу́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. душогубний — -а, -е. Прикм. до душогубство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. душогубний — Душогу́бний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. душогубний — ДУШОГУ́БНИЙ, а, е. Прикм. до душогу́бство. Пригадалася спалена атомною бомбою японська жінка з квітами-ранами… Хай буде прокляте до віку всяке душогубне малювання узорів по живому тілу! (Вол., Дні..  Словник української мови в 11 томах