душогубний

ДУШОГУ́БНИЙ, а, е. Прикм. до душогу́бство.

Пригадалася спалена атомною бомбою японська жінка з квітами-ранами… Хай буде прокляте до віку всяке душогубне малювання узорів по живому тілу! (Вол., Дні.., 1958, 24);

Заповзяв брат на брата лиху думку, що незабаром душогубним учинком обернулася (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 132).

Значення в інших словниках

1. душогубний — душогу́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. душогубний — -а, -е. Прикм. до душогубство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. душогубний — Душогу́бний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. душогубний — Душогубний, -а, -е 1) Убійственный. 2) Душу погубляющій. Ради душогубної користи. К. ПС. 15.  Словник української мови Грінченка