душогубник

Душогубник, -ка

м.

1) = душогубець.

2) Душу погубляющій. (Сатана) душогубник. К. ПС. 75.

Значення в інших словниках

1. душогубник — -а, ч., діал. Те саме, що душогубець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. душогубник — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика