душогубник душогу́бник -а, ч., діал. Те саме, що душогубець. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках душогубник — див. жорстокий Словник синонімів Вусика душогубник — Душогубник, -ка м. 1) = душогубець. 2) Душу погубляющій. (Сатана) душогубник. К. ПС. 75. Словник української мови Грінченка