дюк Дюк, -ка м. Гусеница насѣкомаго deilephila euphorbiae. Вх. Пч. I. 6. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках дюк — дюк іменник чоловічого роду герцог Орфографічний словник української мови дюк — -а, ч., заст. Герцог. Великий тлумачний словник сучасної мови дюк — ДЮК, а, ч., заст. Герцог. Степи, шляхи, Мов сарана, вкрили Барони, герцоги і дюки (Шевч., І, 1951, 268). Словник української мови в 11 томах