дячків Дячків, -кова, -ве Принадлежащій дьячку. А я хлопець, дячків син. Грин. ІІІ. 169. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках дячків — -кова, -кове. Належний дячку. || Прикм. до дячок. Великий тлумачний словник сучасної мови дячків — Дячкі́в, -ко́ва, -ко́ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)