дячків

дячкі́в

-кова, -кове.

Належний дячку.

|| Прикм. до дячок.

Значення в інших словниках

1. дячків — Дячкі́в, -ко́ва, -ко́ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
2. дячків — Дячків, -кова, -ве Принадлежащій дьячку. А я хлопець, дячків син. Грин. ІІІ. 169.  Словник української мови Грінченка