дівчинин

Дівчин, дівчинин, -на, -не

Дѣвушкинъ. Що любив і кохав, собі дівчину мав як зіроньку ясну, та за дівчиними та за ворогами покидаю нещасну. Мет. 24. Ой ішов же я через дівчинині сіни. Чуб. III. 174.

Значення в інших словниках

1. дівчинин — див. дівчин.  Великий тлумачний словник сучасної мови