дідусь
Дідусь, дідусьо, -ся
м. = дідунь. К. ЧР. 4. Ном. № 5677. Дідусь ще гуляє, а батько вже вмер. Шевч. 205. ум. дідусенько, дідусечко, дідусик. Мет. 472.
Словник української мови ГрінченкаДідусь, дідусьо, -ся
м. = дідунь. К. ЧР. 4. Ном. № 5677. Дідусь ще гуляє, а батько вже вмер. Шевч. 205. ум. дідусенько, дідусечко, дідусик. Мет. 472.
Словник української мови Грінченка