дідух
Дідух, -ха
м. или дідуха, -хи, ж.
1) Солома, которую стелять въ хатахъ наканунѣ Рождества Христова. О. 1861. XI. Св. 60. Чуб. І. 44. ІІІ. 437.
2) Фитиль, напитанный остатками отъ перечистки воску.
3) Пробка изъ соломы.
4) Связка тростника или соломы, употребляемая для загорожи или обшивки стѣнокъ куреня и т. п. Чуб. VII. 379.
Словник української мови Грінченка