дідух
ДІДУ́Х, а́, ч., етн. Сніп, який ставили за старим звичаєм у кутку хати перед різдвом.
Йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю, з дідухом і кутею (Фр., VIII, 1952, 100);
Марина внесла до хати сніп пшениці.. і ставить його в куток. Цей сніп називається дідухом (Гжицький, У світ.., 1960, 82).
Словник української мови (СУМ-11)