дідух
ДІДУ́Х, а́, ч., етн. Сніп, який ставили за старим звичаєм у кутку хати перед різдвом.
Йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю, з дідухом і кутею (Фр., VIII, 1952, 100);
Марина внесла до хати сніп пшениці.. і ставить його в куток. Цей сніп називається дідухом (Гжицький, У світ.., 1960, 82).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дідух — Сніп, який ставили в хаті напередодні різдва [VI,VII] Словник з творів Івана Франка
- Дідух — Діду́х прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- дідух — -а, ч., етн. Сніп, якого ставили за старим звичаєм у кутку хати перед Різдвом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дідух — див. жмут Словник синонімів Вусика
- дідух — Дідух, -ха м. или дідуха, -хи, ж. 1) Солома, которую стелять въ хатахъ наканунѣ Рождества Христова. О. 1861. XI. Св. 60. Чуб. І. 44. ІІІ. 437. 2) Фитиль, напитанный остатками отъ перечистки воску. 3) Пробка изъ соломы. Словник української мови Грінченка