1. Орфографічний словник української мови

Дідух

Діду́х

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

∗∗∗

діду́х

іменник чоловічого роду

сніп, який ставили за старим звичаєм у кутку хати перед Різдвом

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дідух — Сніп, який ставили в хаті напередодні різдва [VI,VII] Словник з творів Івана Франка
  2. дідух — -а, ч., етн. Сніп, якого ставили за старим звичаєм у кутку хати перед Різдвом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дідух — див. жмут Словник синонімів Вусика
  4. дідух — ДІДУ́Х, а́, ч., етн. Сніп, який ставили за старим звичаєм у кутку хати перед різдвом. Йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю, з дідухом і кутею (Фр., VIII, 1952, 100); Марина внесла до хати сніп пшениці.. Словник української мови в 11 томах
  5. дідух — Дідух, -ха м. или дідуха, -хи, ж. 1) Солома, которую стелять въ хатахъ наканунѣ Рождества Христова. О. 1861. XI. Св. 60. Чуб. І. 44. ІІІ. 437. 2) Фитиль, напитанный остатками отъ перечистки воску. 3) Пробка изъ соломы. Словник української мови Грінченка