діжка
Діжка, -ки
ж.
1) ум. отъ діжа.
2) Кадка. Який батько, такий син — викрав з діжки сир. Ном. № 7137. ум. діжечка. К. ЧР. 273, Вас. 145. см. діж, діжун.
Словник української мови ГрінченкаДіжка, -ки
ж.
1) ум. отъ діжа.
2) Кадка. Який батько, такий син — викрав з діжки сир. Ном. № 7137. ум. діжечка. К. ЧР. 273, Вас. 145. см. діж, діжун.
Словник української мови Грінченка