діжка —
(велика дерев'яна посудина) (носити воду) путня, (тримати воду) кадіб, (для тіста) діжа, (з липового дерева) липівка, (невеличка для масла) діал. фаска.
Словник синонімів Полюги
діжка —
ді́жка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ді́жки
Орфографічний словник української мови
діжка —
Кадіб, кухва; (на тісто) діжа, (з віком) бодня, (на воду) водянка; діжечка, діжчина.
Словник синонімів Караванського
діжка —
-и, ж. 1》 Велика дерев'яна або металева циліндрична посудина з плоским дном. 2》 рідко. Те саме, що діжа 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
діжка —
ло́пнути, як обру́ч на ді́жці, жарт. Виявитися ненадійним, нетривким, сумнівним; зазнати краху, невдачі і т. ін. Але комірник навіть не підозрював, що його план лопне, як обруч на діжці (В. Логвиненко).
Фразеологічний словник української мови
діжка —
БО́ЧКА (велика дерев'яна або металева циліндрична посудина, перев. опукла посередині, з двома плоскими днищами), КУ́ХВА заст. Рибохвати, зажери ненаситні, нема меж їхнім апетитам.
Словник синонімів української мови
діжка —
ДІ́ЖКА, и, ж. 1. Велика дерев’яна або металева циліндрична посудина з плоским дном. Треба було.. нашаткувать другу діжку капусти (Н.-Лев., II, 1956, 182); Ганна Петрівна присунула до дверей у чулан діжку з водою (Вишня, Весна.., 1949, 15); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах
діжка —
Діжка, -ки ж. 1) ум. отъ діжа. 2) Кадка. Який батько, такий син — викрав з діжки сир. Ном. № 7137. ум. діжечка. К. ЧР. 273, Вас. 145. см. діж, діжун.
Словник української мови Грінченка