дітвак — Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

дітвак — дітва́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
дітвак — -а, ч., розм. Те саме, що дитина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
дітвак — дітва́к 1. дитина (ст): Коли вони йшли втрійку по сходах, коло авта зібралась відразу ґрупка дітваків, яка по-свойому коментувала знак жовтого лева, вимальований шабльоном на авті (Лисяк); За ним, на вулиці, видніло чорне, обхляпане болотом авто... Лексикон львівський: поважно і на жарт
дітвак — див. дитина Словник синонімів Вусика
дітвак — ДИТИ́НА (маленький хлопчик або маленька дівчинка), ДИТЯ́ пестл., ЧОЛОВІ́ЧОК пестл., ДІТВА́К розм., ВИ́ЛУПОК зневажл. Давно те минуло, як, мала дитина, Сирота в ряднині, я колись блукав, Без свити, без хліба, по тій Україні (Т. Словник синонімів української мови
дітвак — ДІТВА́К, а́, ч., розм. Те саме, що дити́на 1. Одним словом, були ми.. приятелями, наскільки се слово можна приложити до таких дітваків, якими були ми тоді (Фр., І, 1955, 191); Якимиха ще була дітваком, як вона [Іваниха] віддавалася (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах