дітвак
дітва́к 1. дитина (ст): Коли вони йшли втрійку по сходах, коло авта зібралась відразу ґрупка дітваків, яка по-свойому коментувала знак жовтого лева, вимальований шабльоном на авті (Лисяк); За ним, на вулиці, видніло чорне, обхляпане болотом авто, біля якого гуртувалися вже дітваки, навіть старші (Ярославська); Від того часу Роман чув на собі обов'язок голови родини, хоч був ще дітваком (Загачевський)
2. ірон., жарт. доросла людина, яка поводиться як дитина (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт