дітвак

ДІТВА́К, а́, ч., розм. Те саме, що дити́на 1.

Одним словом, були ми.. приятелями, наскільки се слово можна приложити до таких дітваків, якими були ми тоді (Фр., І, 1955, 191);

Якимиха ще була дітваком, як вона [Іваниха] віддавалася (Кобр., Вибр., 1954, 54);

Ми виходимо з літака, — з усіх хат щодуху стрімголов летять до нас дітваки, а за ними поспішають жінки (Смолич, Після війни, 1947, 94).

Значення в інших словниках

1. дітвак — дітва́к іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. дітвак — -а, ч., розм. Те саме, що дитина 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дітвак — дітва́к 1. дитина (ст): Коли вони йшли втрійку по сходах, коло авта зібралась відразу ґрупка дітваків, яка по-свойому коментувала знак жовтого лева, вимальований шабльоном на авті (Лисяк); За ним, на вулиці, видніло чорне, обхляпане болотом авто...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. дітвак — див. дитина  Словник синонімів Вусика
5. дітвак — ДИТИ́НА (маленький хлопчик або маленька дівчинка), ДИТЯ́ пестл., ЧОЛОВІ́ЧОК пестл., ДІТВА́К розм., ВИ́ЛУПОК зневажл. Давно те минуло, як, мала дитина, Сирота в ряднині, я колись блукав, Без свити, без хліба, по тій Україні (Т.  Словник синонімів української мови
6. дітвак — Дітвак, -ка м. Мальчуганъ. мн. дітваки. Дѣтишки. Нема у нього дітваків. Лебед. у.  Словник української мови Грінченка