жалісливо

Жалісливо, жалісно

нар.

1) Сострадательно, сердобольно.

2) Жалобно, грустно. Сидить голубка, жалосно гуде. Чуб. V. 310. ум. жалісненько. (Зозуленька) жалісненько закувала. Чуб. V. 756.

Значення в інших словниках

1. жалісливо — жа́лісливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. жалісливо — Присл. до жалісливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жалісливо — ЖА́ЛІСЛИВО. Присл. до жа́лісливий, — Як ти себе почуваєш? — жалісливо питаю я в неї (Мирний, IV, 1955, 347); Вони [пташки] перегукуються, збираючись у далекі краї, та пищать жалісливо, бо їм сумно покидати рідні місця (Коп., Сон. ранок, 1951, 115).  Словник української мови в 11 томах