жалісливо —
Присл. до жалісливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
жалісливо —
ЖА́ЛІСЛИВО. Присл. до жа́лісливий, — Як ти себе почуваєш? — жалісливо питаю я в неї (Мирний, IV, 1955, 347); Вони [пташки] перегукуються, збираючись у далекі краї, та пищать жалісливо, бо їм сумно покидати рідні місця (Коп., Сон. ранок, 1951, 115).
Словник української мови в 11 томах
жалісливо —
Жалісливо, жалісно нар. 1) Сострадательно, сердобольно. 2) Жалобно, грустно. Сидить голубка, жалосно гуде. Чуб. V. 310. ум. жалісненько. (Зозуленька) жалісненько закувала. Чуб. V. 756.
Словник української мови Грінченка