жалісливо
ЖА́ЛІСЛИВО. Присл. до жа́лісливий,
— Як ти себе почуваєш? — жалісливо питаю я в неї (Мирний, IV, 1955, 347);
Вони [пташки] перегукуються, збираючись у далекі краї, та пищать жалісливо, бо їм сумно покидати рідні місця (Коп., Сон. ранок, 1951, 115).
Словник української мови (СУМ-11)