жахати

Жахати, -хаю, -єш

гл.

1) Пугать, страшить, ужасать. Твій гнів мене жахає. К. Псал. 203.

2) Вырываться (о пламени). Полум'я так і жахає з коміна. Жахнуло полум'я з груби.

Значення в інших словниках

1. жахати — жаха́ти 1 дієслово недоконаного виду лякати жаха́ти 2 дієслово недоконаного виду спалахувати діал.  Орфографічний словник української мови
2. жахати — I -аю, -аєш, недок., перех. Викликати жах у кого-небудь; дуже лякати когось. II -ає, недок., діал. З великою силою і швидкістю спалахувати, вихоплюватися звідкись (перев. про вогонь).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жахати — див. лякати  Словник синонімів Вусика
4. жахати — ЛЯКА́ТИ (виклика́ти почуття страху, переляку), СТРАХА́ТИ, СТРАШИ́ТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ, СПОЛО́ХУВАТИ, ПОЛО́ХАТИ, СТРАЩА́ТИ розм. рідше, СПУ́ДЖУВАТИ діал., ЖАХА́ТИ підсил. — Док.  Словник синонімів української мови
5. жахати — ЖАХА́ТИ¹ , а́ю, а́єш, недок., перех. Викликати жах у кого-небудь; дуже лякати когось. [Галина:] Це ж той, тату, козаченько, Що зо сну мене жахав (Кроп.  Словник української мови в 11 томах