ждання —
ЖДАННЯ́, я́, с. Дія за знач. жда́ти. Ні одного слова не зірвалося ні в кого за довгий час ждання, — кожен, похнюпившись, стояв і мовчав (Мирний, IV, 1955, 144); І палкі мрії, і тривога, і ждання, і гаряче кохання — все це стривожило її нерви (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах