Значення в інших словниках
-
жилуватий —
жи́луватий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
жилуватий —
-а, -е. З випнутими жилами (див. жила I 1)).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
жилуватий —
ЖИ́ЛАВИЙ (з випнутими жилами), ЖИ́ЛУВАТИЙ, ЖИЛЯ́СТИЙ рідше. Здорові жилаві руки.. нагадували про давнього Миколу Джерю (І. Нечуй-Левицький); Дід обняв його своєю великою, сухою, жилуватою рукою (О. Довженко); Чорний від сажі Митрофан Юхимович..
Словник синонімів української мови
-
жилуватий —
Жи́луватий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
жилуватий —
ЖИ́ЛУВАТИЙ, а, е. З випнутими жилами ( див. жи́ла¹1). Шия у жінки вся довга, жилувата, в зморшках (Л. Укр., IV, 1954, 212); Дід обняв його своєю великою, сухою, жилуватою рукою (Довж., III, 1960, 389).
Словник української мови в 11 томах