житце

Житце, -ця

с. ум. отъ жито.

Значення в інших словниках

1. житце — житце́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. житце — -я, с. Зменш.-пестл. до жито.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. житце — ЖИТЦЕ́, я́, с. Зменш.-пестл. до жи́то. Житце торік зародило, та зогнило (Фр., XIII, 1954, 36); Зайшов на ниву одинокий косар. Забрів по коліна в низькоросле ріденьке житце (Цюпа, Назустріч.., 1958, 447).  Словник української мови в 11 томах