Значення в інших словниках
-
житце —
житце́ іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
житце —
ЖИТЦЕ́, я́, с. Зменш.-пестл. до жи́то. Житце торік зародило, та зогнило (Фр., XIII, 1954, 36); Зайшов на ниву одинокий косар. Забрів по коліна в низькоросле ріденьке житце (Цюпа, Назустріч.., 1958, 447).
Словник української мови в 11 томах
-
житце —
Житце, -ця с. ум. отъ жито.
Словник української мови Грінченка