житце

житце́

-я, с.

Зменш.-пестл. до жито.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. житце — житце́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. житце — ЖИТЦЕ́, я́, с. Зменш.-пестл. до жи́то. Житце торік зародило, та зогнило (Фр., XIII, 1954, 36); Зайшов на ниву одинокий косар. Забрів по коліна в низькоросле ріденьке житце (Цюпа, Назустріч.., 1958, 447). Словник української мови в 11 томах
  3. житце — Житце, -ця с. ум. отъ жито. Словник української мови Грінченка