жостір — Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

жостір — жо́стір іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
жостір — -теру, ч. Невелике дерево або кущ, що росте по узліссях, цвіте жовтувато-зеленими квітками і дає чорні плоди; використовується в медицині як проносне. Великий тлумачний словник сучасної мови
жостір — У, ч., діал. Крушина. Вельможно виростає простір, і нескінченний ти сси, одцвів у Видубичах жостір і одлунали голоси. (41:181); Спросоння скидаються пижмо і жостір, і падолу чути хлипкі голоси. (П-2:110). Словник поетичної мови Василя Стуса
жостір — Тернистий кущ родини жостерових, вис. до 3 м, поширений в зоні помірного клімату; листки еліптичні, квітки дрібні, зеленкуваті; плоди чорні; росте в лісах, на схилах гір; ж. проносний — лікарська рослина. Універсальний словник-енциклопедія
жостір — Жо́стір, -ті[е]ру, -ті[е]рові (росл.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
жостір — ЖО́СТІР, теру, ч. (Rhamnus cathartica L.). Невелике дерево або кущ, що росте по узліссях, цвіте жовтувато-зеленими квітками і дає чорні плоди; використовується в медицині як проносне. На крутих горах, під скелями розрісся густий жостір та дикий терен (Н. Словник української мови в 11 томах