жостір

жо́стір

-теру, ч.

Невелике дерево або кущ, що росте по узліссях, цвіте жовтувато-зеленими квітками і дає чорні плоди; використовується в медицині як проносне.

Значення в інших словниках

1. жостір — жо́стір іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. жостір — У, ч., діал. Крушина. Вельможно виростає простір, і нескінченний ти сси, одцвів у Видубичах жостір і одлунали голоси. (41:181); Спросоння скидаються пижмо і жостір, і падолу чути хлипкі голоси. (П-2:110).  Словник поетичної мови Василя Стуса
3. жостір — Тернистий кущ родини жостерових, вис. до 3 м, поширений в зоні помірного клімату; листки еліптичні, квітки дрібні, зеленкуваті; плоди чорні; росте в лісах, на схилах гір; ж. проносний — лікарська рослина.  Універсальний словник-енциклопедія
4. жостір — Жо́стір, -ті[е]ру, -ті[е]рові (росл.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. жостір — ЖО́СТІР, теру, ч. (Rhamnus cathartica L.). Невелике дерево або кущ, що росте по узліссях, цвіте жовтувато-зеленими квітками і дає чорні плоди; використовується в медицині як проносне. На крутих горах, під скелями розрісся густий жостір та дикий терен (Н.  Словник української мови в 11 томах
6. жостір — Жостір, -ру м. раст. крушина, Rhamnus cathartica. Мил. 35. ЗЮЗО. І. 133.  Словник української мови Грінченка