забрити

Забрити, -рию, -єш

гл. Забрить, взять въ солдаты. — лоб. Взять въ солдаты. Ще два дні до заручин, як йому лоб забрили. Чуб. V. 243.

Значення в інших словниках

1. забрити — забри́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. забрити — див. забривати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. забрити — забри́ти лоб (ло́ба, чу́ба) кому, іст. Узяти в солдати. Завтра ж йому лоб забриють, так поспішає сьогодні нагулятись (Г. Квітка-Основ’яненко); Танцювали весело і любо Хлопці, аж рипіли постоли, А на ранок їм забрили чуба І в прийом жовнірський повели (П. Воронько).  Фразеологічний словник української мови
4. забрити — ЗАБРИ́ТИ див. забрива́ти.  Словник української мови в 11 томах