забрити

забри́ти лоб (ло́ба, чу́ба) кому, іст. Узяти в солдати. Завтра ж йому лоб забриють, так поспішає сьогодні нагулятись (Г. Квітка-Основ’яненко); Танцювали весело і любо Хлопці, аж рипіли постоли, А на ранок їм забрили чуба І в прийом жовнірський повели (П. Воронько).

Значення в інших словниках

1. забрити — забри́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. забрити — див. забривати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. забрити — ЗАБРИ́ТИ див. забрива́ти.  Словник української мови в 11 томах
4. забрити — Забрити, -рию, -єш гл. Забрить, взять въ солдаты. — лоб. Взять въ солдаты. Ще два дні до заручин, як йому лоб забрили. Чуб. V. 243.  Словник української мови Грінченка