забрити
забри́ти лоб (ло́ба, чу́ба) кому, іст. Узяти в солдати. Завтра ж йому лоб забриють, так поспішає сьогодні нагулятись (Г. Квітка-Основ’яненко); Танцювали весело і любо Хлопці, аж рипіли постоли, А на ранок їм забрили чуба І в прийом жовнірський повели (П. Воронько).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забрити — забри́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- забрити — див. забривати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забрити — ЗАБРИ́ТИ див. забрива́ти. Словник української мови в 11 томах
- забрити — Забрити, -рию, -єш гл. Забрить, взять въ солдаты. — лоб. Взять въ солдаты. Ще два дні до заручин, як йому лоб забрили. Чуб. V. 243. Словник української мови Грінченка