забрід

пусти́тися / рідше пуска́тися в забрі́д, ірон. Не стриматися у виявленні своїх почуттів, настрою і т. ін. Там (в гаремі) зроду жевріє любов, І як порою запалає, То з толку хоч кого збиває, Се і Знеможенко дознав: Ет, як мудривсь, стерігся, штився, А все-таки в забрід пустився (Укр. поети-романтики..).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забрід — забрі́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. забрід — -роду, ч. 1》 заст.Відхід з дому на заробітки; бурлакування. 2》 заст. Сезонна артіль рибалок. 3》 Спосіб ловлення риби неводом, волоком і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забрід — Забрі́д, -бро́ду, -дові; -бро́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. забрід — ЗАБРІ́Д, ро́ду, ч. 1. заст. Відхід з дому на заробітки; бурлакування. Ми покинемо село та пустимось в забрід (Сл. Гр.). 2. заст. Сезонна артіль рибалок. Бреде бурлак, поспішає В заброди до моря (Манж., Тв. Словник української мови в 11 томах
  5. забрід — Забрід, -ро́ду м. 1) Уходъ изъ дому на заработки; бродяжничество. Це б то ми покинемо сем та пустимось въ забрід. О. 1862. V. 106. У Макаровскаго в забрід пуститися имѣетъ переносный смыслъ. Словник української мови Грінченка