забрід
ЗАБРІ́Д, ро́ду, ч.
1. заст. Відхід з дому на заробітки; бурлакування.
Ми покинемо село та пустимось в забрід (Сл. Гр.).
2. заст. Сезонна артіль рибалок.
Бреде бурлак, поспішає В заброди до моря (Манж., Тв., 1955, 61);
Одспівав [дід] панщину, чумакував-співав, п’ятнадцять років, співаючи, по забродах бурлакував… (Вас., Незібр. тв., 1941, 83);
— Як був я в заброді, так ми раз неводом кит-рибу спіймали, — ..сказав Павло (Тют., Вир, 1964, 248).
3. Спосіб ловлення риби неводом, волоком і т. ін. У (в) забрі́д іти́ (піти́) — закидати у воду невід, волок тощо, йдучи по дну, тягнути до берега.
Рибалки йдуть в забрід, димлять, як сон, отави (Мал., Чотири літа, 1946, 159).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забрід — забрі́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- забрід — -роду, ч. 1》 заст.Відхід з дому на заробітки; бурлакування. 2》 заст. Сезонна артіль рибалок. 3》 Спосіб ловлення риби неводом, волоком і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забрід — пусти́тися / рідше пуска́тися в забрі́д, ірон. Не стриматися у виявленні своїх почуттів, настрою і т. ін. Там (в гаремі) зроду жевріє любов, І як порою запалає, То з толку хоч кого збиває, Се і Знеможенко дознав: Ет, як мудривсь, стерігся, штився... Фразеологічний словник української мови
- забрід — Забрі́д, -бро́ду, -дові; -бро́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- забрід — Забрід, -ро́ду м. 1) Уходъ изъ дому на заработки; бродяжничество. Це б то ми покинемо сем та пустимось въ забрід. О. 1862. V. 106. У Макаровскаго в забрід пуститися имѣетъ переносный смыслъ. Словник української мови Грінченка