забрити —
забри́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
забрити —
див. забривати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
забрити —
забри́ти лоб (ло́ба, чу́ба) кому, іст. Узяти в солдати. Завтра ж йому лоб забриють, так поспішає сьогодні нагулятись (Г. Квітка-Основ’яненко); Танцювали весело і любо Хлопці, аж рипіли постоли, А на ранок їм забрили чуба І в прийом жовнірський повели (П. Воронько).
Фразеологічний словник української мови
забрити —
Забрити, -рию, -єш гл. Забрить, взять въ солдаты. — лоб. Взять въ солдаты. Ще два дні до заручин, як йому лоб забрили. Чуб. V. 243.
Словник української мови Грінченка