забродчик

Забро́дчик, -ка

м. Работникъ, занимающійся рыбной ловлей сѣтями на заводахъ. Черном.

Значення в інших словниках

1. забродчик — забро́дчик іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. забродчик — -а, ч., заст., розм. Рибалка, який ловить рибу неводом, волоком і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. забродчик — ЗАБРО́ДЧИК заст. (рибалка, який ловить рибу неводом, волоком і т. ін.), НЕ́ВІДНИ́К рідко, НЕВІДНИ́ЧИЙ рідко. Кефаль вже почала вертатися з озера в море. Забродчики ловили її в єриках, заставляючи єрики очеретяними тинками (І.  Словник синонімів української мови
4. забродчик — ЗАБРО́ДЧИК, а, ч., заст., розм. Рибалка, який ловить рибу неводом, волоком і т. ін. Починалась тепла, тиха осінь. Забродчики попрочищали єрики, повикидали пісок і почали ловити кефаль (Н.-Лев., II, 1956, 239).  Словник української мови в 11 томах