забродчик
ЗАБРО́ДЧИК заст. (рибалка, який ловить рибу неводом, волоком і т. ін.), НЕ́ВІДНИ́К рідко, НЕВІДНИ́ЧИЙ рідко. Кефаль вже почала вертатися з озера в море. Забродчики ловили її в єриках, заставляючи єрики очеретяними тинками (І. Нечуй-Левицький); — Звели ти своїм невідничим, — хай вловлять рибку (Словник Б. Грінченка). — Пор. 1. риба́лка.
Словник синонімів української мови