завитати

Завита́ти, -та́ю, -єш

гл. = завітати. Завитав я до веселої козачої хати попасувати коні. Хата. 95. Січові гості завитали таки до нас. Хата. 115.

Значення в інших словниках

1. завитати — завита́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. завитати — -аю, -аєш, док. Почати витати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. завитати — ЗАВИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Почати витати. І вірю я в грядущеє добро: над людськістю так щастя завитає, як у моїй душі тоді в той день весни (У. Кравч., Вибр., 1958,102).  Словник української мови в 11 томах