завитати
ЗАВИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Почати витати.
І вірю я в грядущеє добро: над людськістю так щастя завитає, як у моїй душі тоді в той день весни (У. Кравч., Вибр., 1958,102).
Словник української мови (СУМ-11)ЗАВИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Почати витати.
І вірю я в грядущеє добро: над людськістю так щастя завитає, як у моїй душі тоді в той день весни (У. Кравч., Вибр., 1958,102).
Словник української мови (СУМ-11)