завитка

Завитка, -ки

ж.

1) = заверка і. Чуб. III. 193.

2) завитка = покритка. Вх. Зн. 18.

Значення в інших словниках

1. завитка — за́витка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. завитка — I з`авитка-и, ж. Частина внутрішнього вуха. II зав`итка-и, ж., зах. Покритка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. завитка — ЗА́ВИТКА, и, ж. Частина внутрішнього вуха. Завитка — це закручений хід [у вусі], який робить два з половиною оберти навколо центральної осі (Анат. і фізіол. люд., 1957, 162).  Словник української мови в 11 томах