завитка

ЗА́ВИТКА, и, ж. Частина внутрішнього вуха.

Завитка — це закручений хід [у вусі], який робить два з половиною оберти навколо центральної осі (Анат. і фізіол. люд., 1957, 162).

Значення в інших словниках

1. завитка — за́витка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. завитка — I з`авитка-и, ж. Частина внутрішнього вуха. II зав`итка-и, ж., зах. Покритка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. завитка — Завитка, -ки ж. 1) = заверка і. Чуб. III. 193. 2) завитка = покритка. Вх. Зн. 18.  Словник української мови Грінченка