заволочувати
Заволочувати, -чую, -єш
сов. в. заволочити, -чу, -чиш, гл. Бороновать, забороновать послѣ посѣва. Посіяла та й заволочила, а заволочивши, та й Бога просила: зроди, Боже, ту яру пшеницю. Мет. 357.
Словник української мови ГрінченкаЗаволочувати, -чую, -єш
сов. в. заволочити, -чу, -чиш, гл. Бороновать, забороновать послѣ посѣва. Посіяла та й заволочила, а заволочивши, та й Бога просила: зроди, Боже, ту яру пшеницю. Мет. 357.
Словник української мови Грінченка