заволочувати

заволо́чувати

-ую, -уєш, недок., рідко, заволочити, -очу, -очиш, док., перех.

Волочінням розпушувати що-небудь, закривати землею посіяне насіння, обробляти весняні сходи посівів і т. ін.

Значення в інших словниках

1. заволочувати — заволо́чувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. заволочувати — див. боронувати  Словник синонімів Вусика
3. заволочувати — ЗАВОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, ЗАВОЛОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., перех. Волочінням розпушувати що-небудь, закривати землею посіяне насіння, обробляти весняні сходи посівів і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
4. заволочувати — Заволочувати, -чую, -єш сов. в. заволочити, -чу, -чиш, гл. Бороновать, забороновать послѣ посѣва. Посіяла та й заволочила, а заволочивши, та й Бога просила: зроди, Боже, ту яру пшеницю. Мет. 357.  Словник української мови Грінченка