завіз

Завіз, -возу

м. Привозъ, подвозъ зерна на мельницу; также подводы, привезшія зерно, и тѣснота, ими производимая. Вперше бачу, щоб такий завіз був. Н. Вол. у. Коло млина вештались люде, зносили з возів мішки млива, пірнали в темноті дверей і знов вертались до возів. Завозу стояло дуже багато. Левиц. І. 373.

Значення в інших словниках

1. завіз — заві́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. завіз — [зав’із] -возу, м. (на) -воз'і  Орфоепічний словник української мови
3. завіз — -возу, ч. 1》 чого. Те саме, що завезення. 2》 Якась кількість чого-небудь, що завозиться кудись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. завіз — Заві́з, -во́зу, -зові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. завіз — ЗАВІ́З, во́зу, ч. 1. чого. Те само, що заве́зення. В результаті [спалювання сірки замість колчедану] більш як у два рази скоротиться завіз сировини на завод, знизиться вартість її перевезень (Наука.., 6, 1959, 24); Завіз пального в радгоспи.  Словник української мови в 11 томах